„ЗАТВЕРДЖУЮ”

         Ректор Національного педагогічного

                                                           університету імені М.П. Драгоманова,

академік АПН України, доктор філософських  наук, професор Андрущенко В.П.

 

       „ __8__”    __січня__  2004 р.

 

 

 

ВІДЗИВ

 

провідної установи – Національного педагогічного університету імені  М.П. Драгоманова (кафедри культурології) на  дисертацію Коберської  Тетяни Ананіївни „Структурно-функціональний аналіз міфологічно-релігійних уявлень і вірувань українців та їх інкорпорація в монотеїзм”, подану на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство.

 

 

В сучасній духовній ситуації в Україні, що визначається  глибинними зрушеннями на різних рівнях суспільного буття і свідомості, систематизація й аналіз процесів міфотворчості, генези слов’янських язичницьких вірувань та їх інкорпорації в християнську культуру може розцінюватись як ще один крок до глибинного вивчення джерел української культури, самопізнання і самоусвідомлення українського народу. Тема є і буде ще довго актуальною, оскільки, як правильно зазначено в дисертації, впродовж всієї історії з часів християнізації Русі вивченню язичницької культури протистояла офіційна церква, а ракурсу дослідження, запропонованому дисертанткою, – атеїстична ідеологія радянської доби. Постановка мети, сформульовані завдання дисертації, хід її вирішення засвідчують новизну роботи і визначають її як одну із перших спроб розкрити феномен української міфології у зрізі її структурної організації та функціональної дії в системі духовного життя українського народу.

Концепція роботи є вмотивованою. Дисертантка добре обізнана з матеріалом, відчувається грунтовне опрацювання джерел і володіння сучасними методами дослідження. Експлікація давньоукраїнської міфології представлена в роботі як синтез історико-філософських, релігієзнавчих, культурологічних, етнографічних та українознавчих знань. Дослідження відзначається послідовністю, взаємозумовленістю концепції і результатів, цікавим змістовним матеріалом, аргументованістю. Характерною ознакою даної дисертаційної роботи є позаконфесійний підхід. Структура дисертації розкриває її зміст. Розділи  пов’язані внутрішньою логікою і послідовністю викладу думок.

Вартим уваги є підхід дисертантки до об’єкту дослідження.  Автор не просто звертається до комплексу давньоукраїнських міфологічно-релігійних уявлень і вірувань, а розглядає їх у динаміці. Так, аналізуючи міру і специфіку присутності міфо-релігійного чинника в українській ментальності, увага дослідниці фокусується на виявленні й інтерпретаціях універсальних образів-першоелементів, що становлять складову міфологічно-язичницької світотворчої моделі наших предків та визначають характер їх світосприйняття й світорозуміння.

  Дисертантка зробила науково-обгрунтований висновок, що вирішення питання осягнення духовної спадщини українського народу можливе лише на шляху міждисциплінарного дослідження явищ культури.

В роботі переконливо доведено, що існування української міфології слід розглядати як самодостатнє духовне явище. Не будемо у цьому зв’язку повторювати усі докази дисертантки, відзначимо два з них. Передусім, українська міфологія вписується в ту класичну схему, що вважається загальноприйнятою в науці, а саме: в ній знаходимо усі види міфів, властиві кожному народові (космогонічні, календарні, міфологічні, есхатологічні тощо). Формувався цей багатий спадок не на узбіччі світової історії, а являє собою одну із ланок загальнослов'янської та світової міфології, увібрав у себе багато її збірних ідей, в т.ч. іноетнічних. Загалом українська міфологічна система складає собою цілісність, що відображає реалії буття, а отже погляди, світосприйняття, уявлення, прагнення наших предків, їхні світоглядні цінності й орієнтири. У символах, образах, семантиці міфологічних засобів із києво-руських часів ідентифіковано своєрідність та самобутність формування українського народу з притаманними йому ментальними рисами.

Заслуговує схвалення й те, що до дослідження залучена міфологічна спадщина тих регіонів, куди історія з давніх давен закинула етнічних українців – Буковини, Закарпаття, Холмщини та ін. Аналіз цього багатющого матеріалу засвідчує факт формування і ствердження єдиної ментальності, цебто духовно-психічного складу нашого народу.

В дисертації зроблено науково обгрунтований висновок про те, що процес інкорпорації міфологічних елементів в християнський монотеїзм не був суб’єктивним, а мав об’єктивні причини. По-перше, становлення централізованої феодальної держави в особі Київської Русі вимагало цілісної ідеології, якою міг бути лише християнський монотеїзм. По-друге, дохристиянські релігії і вірування слов’ян переживали глибоку кризу і не відповідали новим суспільним потребам. Тому сам процес інкорпорації елементів міфологічної культури в християнський монотеїзм був складним і суперечливим, мав діалектичний характер. Відбувалось заперечення і в той же час поглинання і переосмислення християнством язичницьких духовних цінностей. В дисертації цей процес переконливо проаналізовано на багатому фактичному матеріалі, що є творчим здобутком дисертантки.       

Звичайно, не все у дисертаційному дослідженні вдалося висвітлити в однаковій мірі переконливо й прозоро. Так у дослідженні робиться спроба розглянути складну проблему  співвідношення міфології й релігії. Стверджуючи, що міфологія і релігія – незалежні одна від одної реальності, що кожна з них має своє джерело виникнення, авторка водночас не заперечує тези, якщо „міф можливий без релігії” (О.Лосєв), то релігію без міфу важко зрозуміти, бо символи й міфи є мовою релігії (с. 102).

 Не можна не помітити диспропорції в обсягах матеріалу у розкритті деяких проблем. Структурно-функціональний аналіз міфологічно-релігійних уявлень і вірувань українців за своїм обсягом домінує (с. 154-164), в той час, як про  інкорпорацію язичницьких елементів у монотеїзм говориться побіжно (с. 165) і висновки щодо останнього не зовсім чіткі. Так, стверджуючи, що з часом елементи колишньої релігії українців проникають глибше у теологічний і культовий каркас християнства і утворюють релігійний синкретизм автор робить висновок, що на цій основі утворюється українське православ’я як самобутня гілка вселенського православ’я (с.184). Це питання спірне, доктринальні основи православ’я не дають підстав говорити про його національну самобутність. Інкорпорація елементів міфології в християнський монотеїзм засвідчує лише про пристосовництво нової релігії до конкретно-історичних умов і це не приводить до докорінної зміни її змісту.  Адже язичницька обрядовість аж ніяк в наш освічений час не може заперечувати того, що духовно-моральні цінності українців мають християнський зміст.

Цілком правильною і безспірною є теза дисертації, що духовна культура українського народу на сучасному етапі є результатом поєднання найрізноманітніших елементів і світоглядних ідей та уявлень усіх попередніх поколінь, і лише на цьому фундаменті можливий подальший розвиток неповторної духовності нашого народу (с.189). Але, усвідомлюючи себе дітьми Перуна чи Дажбога, ми мабуть відмежовуємо себе від “європейського простору”. Українська духовність тепер має вже інші виміри. Дисертантці в цьому питанні не вистачає наукової виваженості.

Можна висловити також деякі зауваження і щодо „розкиданості” тематично споріднених матеріалів, зведення яких сприяло б підвищенню наукового рівню дисертації. Так, двовір’я характеризується досить докладно у першому, історіографічному розділі (с.21-23), хоч це доцільніше було б поєднати з відповідними міркуваннями останнього розділу (параграф 4.1).

Але, незважаючи на зауваження, в цілому дисертація Коберської  Т. А. „Структурно-функціональний аналіз міфологічно-релігійних уявлень і вірувань українців та їх інкорпорація в монотеїзм” є актуальним, завершеним, самостійним дослідженням, яке відзначається науковою новизною і здійснене на основі глибокого аналізу відповідних літературних джерел. Робота виконана на належному теоретичному і методологічному рівнях, що засвідчує високий ступінь філософської культури і професійної підготовки дисертантки.

Апробація результатів дослідження Коберської Т.А. характеризується такими показниками: за темою дисертації опубліковано – 6 статей та 6 публікацій за матеріалами конференцій. Результати дослідження доповідалися дисертанткою на п’яти міжнародних, всеукраїнських та обласних науково-практичних конференціях, а також використовувалися нею у викладацькій роботі.

На належному теоретичному рівні результати дослідження викладені в публікаціях автора і авторефераті, який відповідає структурі, змісту, основним положенням і висновкам дисертації.

Положення і висновки дисертації науково обгрунтовані і відзначаються новизною та складають особистий вклад автора у розвиток наукових досліджень в галузі релігієзнавства. Подана до захисту дисертація, в якій аналізується філософсько-релігієзнавчий аспект становлення  й динаміки міфо-релігійного світогляду українців є вагомим науковим внеском у вітчизняне релігієзнавство. Одержані результати сприятимуть глибшому розумінню місця міфологічно-релігійної традиції в житті українського народу, взаємозумовленості міфічного, релігійного й ментального феноменів.

Дисертація Коберської Т.А. „Структурно-функціональний аналіз міфологічно-релігійних уявлень і вірувань українців та їх інкорпорація в монотеїзм” відповідає вимогам ВАК України до кандидатських дисертацій, а її автор заслуговує присудження їй наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство.

Відзив обговорено і схвалено на засіданні кафедри культурології Національного педагогічного університету  ім. М.П. Драгоманова – протокол №8 від  5 січня 2004 року.

 

Завідувач кафедри культурології, 

доктор філософських наук, професор                             В. Д. Бондаренко