[1] Дослівно: «Спробую, що ж таке добро». Слово «Добро» багатозначно в багатьох мовах народів світу. Багатозначно воно і в Біблії. З контексту видно, що Когелет в даному випадку під «Добро» безпосередньо  має на увазі  приємні переживання.

В сучасних перекладах пишеться: «Придивись до добра» (Огієнко); «Заживай добра» (Ватиканські видання); «Насладись добром» (російський Синодальний переклад); «Пойду-ка я упьюсь веселием и увижу хорошее» (Рафаель Ентих безпосередньо з масоретського тексту).

Когелет упродовж всього тексту «Габелу» (суєту, пустоті, беззмістовності) протиставляє «Гітрон» (дослівно – «Добро»). Він постійно ставить питання: «Що ж таке Гітрон, шукає Гітрон» і постійно приходить до висновку, що Гітрону в світі немає, а є скрізь лише Габел. В мові євреїв часів написання Еклесіасту ще не було такого змістовного слова, як «Щастя». Але з контексту світоглядних роздумів Когелета видно, що він, вживаючи слово «Гітрон», має на увазі не стільки «Добро», а «Щастя» - як те, що надає смислу людському життю і тим фактично протистоїть Габелу.

[2] Дослівно: «Сміхуни».

[3] Звідсіль в побут християнізованих народів увійшла поговірка: «Per risum miltum cognoscimus stultum” (По невгамовному сміху ми узнаємо дурня), що в українській мові відомо як: «Сміх без причини – ознака дурачини».

[4] За побудовою речення – дуже складна для перекладу думка автора тексту. Дослівно речення читається так: «Я надумав в серці вино (щоб таким чином) моє серце скуштувало мудрість (хокмаг) та трималося в глупоті (ціклувф) аж допоки побачу веселощі (ра’ах товб) синів Адама, що під небесами всі дні життя» В переказі Вульгати це передається так: «Надумався я в серці своєму збуджувати вином тіло своє і серце своє (таким чином ми) переходимо до мудрості і вдаємося до глупоті докіль побачимо, яка користь синам людським, що фактично перебувають під сонцем лише декілька днів життя свого»…

В жодному перекладі з Біблії це речення не передається однозначно. А щодо самого Когелета, то він має на увазі, що вживання вина веде одноразово як до суєтного мудрствування, так і до очевидної придуркуватості; що п’янички  до кінця свого життя ладні перебувати в стані сп’яніння.

[5] Дослівно: «овочеві!, як переклав Огієнко.

[6] «Благочестиві» перекладачі тексту завуальовують вказівки Еклесіасту на сексуальну розбещеність біблійного царя Соломона і передають текст дещо викривлено: «Я соорудил различные музыкальные инструменты, бассейны, роскошные кареты» (Рафаель Ентих); «Завёл у себя певцов и певиц и услаждение сынов человеческих – разные музыкальные инструменты» (Синодальный перевод)…  Навіть найбільш точний Огієнко написав: «Завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць». Автор же Еклесіасту, ведучи мову від імені Соломона, в даному випадку використав свідчення Біблії про те, що любимець Бога, святий «Соломон мав сімсот жінок і триста наложниць» і дуже полюбляв … це діло (3-тя царств, 11:3; Пісня пісень, 7:1-14).

[7] Думку автора тексту можна було б передати й так: «Але мудрості (розуму свого) я при цьому не втратив». Рафаель Ентих переклав менш виразно і дещо викривлено: «Але свої заняття мудрістю я не залишив».

[8] Буквально: «Нічого корисного під сонцем».

[9] Речення або вставлено неуважним переписувачем, або написано самим Когелетом як загадка для читачів. Якщо остання догадка вірна, то автор тут розкриває себе як того, хто прийшов після мудрого царя Соломона. Речення в різних видання Біблії перекладається не однаково: «Бо що зробить людина, що прийшла вона по царі? -  Тільки те, що вона вже зробила» (Огієнко); «Ибо что такое человек, чтобы он пришел просить перед царём о том, что уже решено» (Ентих); «Бо що та людина зробіть, якщо це вже вчинив цар» (Вульгата).

[10] Краща (Гітрон) мудрість протиставляється суєті (Габел). Вище ми вже говорили про це протиставлення. Але варто його продовжити тут. У всьому Танасі слово «Гітрон» зустрічається лише 10 раз – і лише в Еклесіасті. Гітрон – це те величне, значуще, що, за задумом Когелета. Можна було б протиставити Габелу, суєтності. В контексті речень слово «Цитрон» означає  користь, пользу, вигоду. В Септуагінті слово «Гітрон» здебільшого (не зажди) перекладається як «ωφελεια» - офелія – користь, вигода. Сьогодні ми Габелу - пустому, нікчемному та беззмістовному життю  протиставили б життя, якщо сказати одним словом, - щасливе. Однак. Когелет не знає такого слова. А греки в своєму перекладі Біблії ( в Септуагінті) теж не вживають звичне для них в той час слово «ευτιχωια», євтіхойя – щастя, або μακαρις, макаріос – блаженство. Арамійське слово щастя (о’шир) зустрічається в пізніших біблійних книгах, таких, як Іова. Малахії, в Новому Завіті.

[11] Дослівно: «У мудрого очі на голові, а дурнуватий іде в темряві». Автор вживає слова в їх художньому значенні Буквальне ж розуміння тексту – дуже примітивне, хоча в більшості біблійних видань слова передаються дослівно. Чим спрощують мудрість Когелета.

[12] Спільність долі обох – і мудреця і дурня – автор вбачає в їх смертності З врахуванням кінця в смерті Когелет урівнює людину з твариною (3:16). Думка Еклесіаста увійшла в народну мудрість говіркою: Скільки не вчися 9скільки не розумнішай), а дурнем помреш. Правда цю  песимістичну мудрості народ заперечу: «Помреш, як і всі дурнем, але на відміну від дурнів будеш жити розумним».

[13] Когелету раз-по-раз бракує слів для викладу своїх роздумів. В його час біблійна мова була бідною. За підрахункам вчених для викладу всього Танаху ( в християнстві він називається Старим Завітом) використано всього до 10.000 слів. В сучасній єврейській мові гібрім, що її створено на основі словникового запасу Танаху, нараховується трохи більше 100.000 слів. В спрощеній англійській (Basik English) – 850. В мові греків періоду еллінізму – 500.000. В сучасній українській мові з діалектами – понад 1.000.000.

Зазначене речення написано дослівно так: «Я намагався (привести) серце у відчай від праці, що я виконував під сонцем».  Огієнко перекладає: «І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло у розпач від усього труда, що я чинив під сонцем. Ентих з масоретського тексту: «И силился я прийти в отчаяние от всех трудов, которыми я обременял себя под солнцем». «Ось чому зневірилось моє серце у всім моїм труді, що ним трудився під сонцем» (Переклади з Вульгати). «И обратился я, чтобы внушить сердцу моему отречься от всего труда, которым я трудился под солнцем». В Новому Американському перекладі (New American Version) написано: «Так моє серце розчарувалося з приводу моєї стомливої праці під сонцем».

[14] «Вераг рабаг» - велике зло.

[15] Буквально: «Обтяжила себе під сонцем».

[16] Про те, що вищу насолоду  (ось те «Гітрон») людині приносить задоволення своїх потреб («їсти, пити і набувати збіжжя) своєю працею, Когелет уже зазначав раніше (2:11), хоча тоді теж зараховував її до марнот. Як видно, редакторам та каноні заторам Танаху/Біблії не сподобались слова Еклесіасту про найвищу насолоду від власної праці, а тому вони вставили в текст посилання на Бога. В супереч їх намірам вийшло, що і благодіянні від Бога, чи через Бога, за допомогою Бога – теж марнота. А це вже звучить богохульно. Читайте наступне, в квадратних дужках.

[17] Буквально: «Хто добрий перед лицем Бога».

[18] Вище Когелет висловив глибшу думку: ми не знаємо, кому дістануться плоди наших рук; дістаються, здебільшого. поганим людям, що несправедливо і суєтно (2618-21).

[19] В Септуагінті, церковно-слов’янській Біблії та перекладах з них пишеться: «суєта і стомлення духу» («суета и томление духа»).