Контрольна робота
з навчальної дисципліни “ЛОГІКА”
1.Від якого слово походить слово “Логіка”?
Назва “Логіка” походить від грецького слова “Logos”, що первісно означало “Слово”, а потім “Думка” –
“Розум” – “Закон”.
Що це слово означає?
Зараз в це слово вкладаються різні, хоча і близькі між собою, за змістом поняття. В самому широкому розумінні “Логіка” означає закономірності об’єктивного (“Логіка речей”, “Логіка фактів”, “Логіка подій” тощо) та суб’єктивного (“Логіка думки”, “Логіка відображення” тощо) світу. В вузькому і конкретному значенні “Логіка” – це наука про закони і закономірності правильного мислення.
Коли і хто з філософів вперше вводить його
у філософський вжиток?
В філософську думку це слово вперше ввів філософ стародавньої Герецї Геракліт (544 – 483 роки до нащої ери) в значенні “Всезагальна закономірність”. В філософії стоїків (з 3-го століття до нашої ери) слово “Логос” вживалося в розумінні “Душа космосу”, “Насіння світу”; у неоплатоників – “Посередник” між найвищим Духом – Богом і матеріальним світом. Християнство Логосом назвало Сина божого Ісуса Христа. Творцем науки “Логіка” слід вважати Арістотеля (384 – 323 до нашої ери). В своїх працях “Перша аналітика”, “Друга аналітика” та в інших він розрізнено розглянув проблемі понять, доказів, силогізмів, вперше сформулював три закони логічного мислення тощо. Потім він всі свої шість праць по проблемам логіки об’єднав в одну і дав їй назву “Органон” (Знаряддя пізнання дійсності). Проте Арістотель створену ним науку ще не називав Логікою.
2.Що таке суб’єкт, і яким символом він позначається?
Наша думки висловлюється простими або складними
реченнями. Ось те, про що мовиться в реченні, в граматиці називається підметом,
а в логіці – суб’єктом і позначається великою латинською літерою < S >.
3.Що таке предикат, і яким символом він позначається?
Предикатом в логіці називається все те в реченні,
що мовиться (приписується або заперечується) стосовно суб’єкта. Предикат в логіці позначається великою
латинською літерою <
P >.
4.Визначити суттєву і несуттєву ознаки понять:
а) Київ
Суттєва ознака – столиця держави Україна.
Несуттєві ознаки: велике місто на Дніпрі; місто, в якому є вулиця
Хрещатик; місто, в якому перебував Т.Г. Шевченко, О.С. Пушкін та інші видатні
письменники.
5.Визначити основну і похідну ознаки для понять:
а) Лікар.
Основна ознака – людина, що професійно лікує людей.
Похідні ознаки - людина,
яка працює в лікарні і ходить там в білому халаті; людина, що закінчила медицинский навчальний заклад.
б)Вуз.
Основна ознака – вищий навчальний заклад.
Похідні ознаки – установа, в якій працюють викладі вищої кваліфікації; приміщення, в якому є аудиторії, кімнати і кабінети.
6.Які елементи входять до перерахованих нижче множин:
а) Державні столиці:
Київ, Варшава, Москва, Вашінгтон,
Лондон, Лагос, Тель-Авів, Астана, …
б) Предмети меблювання:
Гардероб, стіл, кушетка, крісло, сервант…
7.Що таке порожня множина? Назвати приклад.
Множина – це сукупність певних і розрізнюваних між собою предметів чи понять, які сприймаються як щось одне ціле і що логічно сприймається за один суб’єкт судження – < S >. Нею, множиною, є такі поняття, як “Місто”, “Древо”, “Трикутник” тощо. Пуста множина хоча і висловна як суб’єкт < S >, але не має в собі будь-яких елементів, другими словами: число елементів пустої множини дорівнює нулю.. Наприклад: “Круглий квадрат”, “Гарячий сніг”, “Правдивий брехун” (в літературі такі поняття називають оксиморонами). З наукової точки зору пустими множинами будуть: “Ангели”, “Замогильне життя”, “Джигира” тощо.
8.Визначити зміст і обсяг понять:
а) Студент –
Зміст поняття – це людина, що навчається в закладі, що готує бакалаврів та магістрів.
Обсяг поняття включає в себе здебільшого молодих людей віком від 18 до 25 років; до числа студентів зараховуються ті, що навчаються у всіх різних окремих вузах.
б) Аудиторія –
Зміст поняття – кімната в приміщенні, в якому навчаються студенти, чи проводять наукову конференцію.
Обсяг поняття – аудиторії великі і маленькі, на різних поверхах, з компьютерним обладанням і без нього і так далі
9.Після того, як планету Марс відвідають люди, поняття про неї збагатиться ознакою:
“планета сонячної системи, + на якій побували люди”.
10.Не залежно від того, з’їли сніданок, чи його не з’їли, - поняття про сніданок не зміниться. З’їденого сніданку не буде, а поняття про сніданок залишиться недоторканим.
11. Відповідно до типології понять дати характеристику понять:
а) “Книга” – Загальне, збірне, конкретне, позитивне, безвідносне.
б) “Список студентіов” – одиничне, збірне, конкретне, позитивне, безвідносне.
12. Визначити тип відношення між сумісними поняттями і зобразити його за допомогою
кіл Ейлера:
а) А.Злочин і Б.Крімінальне правопорушення – поняття сумісні, в якому “А.Злочин” - підпорядковане поняттю “Б.Крімінальне правопорушення”.

А
![]()
![]()
Б
б) А.Покарання, Б.Заслання – поняття сумісні, в якому Б підпорядковане поняттю А.

Б
![]()
А
в) А.Літератор, Б. Прозаїк, В.Поет. Поняття сумісні, в яких Б і В рівнопідпонядковані поняттю А.

А
![]()
![]()
Б В
г) А.Місто Староданьої Греції, Б.Ефес. Поняття сумісні, рівнозначні.



А Б
13. Визначити
тип відношення між несумісними поняттями:
а) А. Виправдувальний вирок, Б. Обвинувальний вирок. Поняття несумісні, протилежні (контрарні).

Вирок


А Б
б) Логічна оцінка: А. Істина, не-А. Хиба. Поняття несумісні, протирічливі (контрадикторні)
![]()

А не-А
в)А. Минуле , Б. Майбутнє. Поняття несумісні, підпорядковані.

Час
![]()
![]()
А Б
г) А.Відомий, не-А. Невідомий. Поняття несумісні, протирічливі (контрадикторні).
![]()

А не-А
14. Чи правильно здійснено обмеження понять? Вказати на помилкові варіанти.
А) Олігархія – монархія. Правильно, якщо розглядати рух мислення шляхом: охлократія (влада натовпу) – демократія – республіка – олігархія – монархія. Але, на мою думку, за законами логіки тут немає обмеження поняття, бо наступні, більш вузькі за кількістю правителі, не є складовими попередніх, ширших за об’ємом, понять.
Б) Доба – година. Правильно, бо година – складова доби.
В)Оркестр – скрипка. Павильно до очевидності.
Г)Злочин – крадіжка. Правильно, бо крадіжка – один из складових поняття злочин.
Д) Революціонер – контрреволюціонер. Неправильно, бо поняття знаходяться між собою в стані логічної несумісності. Узагальнювати можна лише поняття сумісні..
15.Узагальнити наступні поняття:
а) Валютній рахунок – грошовий рахунок фізичних та юридичних осіб в банку.
б) Конституція – текст прав і обов’язків держави та її громадян.
в)Нотаріус – працівник юридичних установ.
г)Людина, яка вивчає логіку. – Читач.
д)Тарас Шевченко – видатний культурний діяч України.
16. Чи вірно виконано поділ логічних понять? Виділити помилкові варіанти.
А) Члени речення поділяються на головні та другорядні. Правильно.
Б) Ознаки понять бувають суттєві і несуттєві. Правильно.
В) Злочини поділяються на: навмисні, з необережності та господарські. Невірно. Господарські злочини можуть бути як навмисні, так і з необережності. Отже, не витримано один принцип логічного поділу поняття.
Г) Свідками можуть бути рідні, знайомі та незнайомі. Невірно.Рідні можут входити в число знайомих и таким чином порушити принцип логічного поділу.
Д) Світло поділяється на штучне, блакитне і місячне. Невірно. Штучне може бути і блакитним. До того ж діленням не вичерпується зміст поняття “Світло” яке може бути і не штучним, і не блакитним, і не місячним.
17.Класифікувати такі прості судження:
а)Будь-яка книга є джерелом інформації. Це судження властивості, за модальною ознакою – судження дійсності, загальностверджувальне.
Б) Діаметр цього кола більше ніж 2 метри. Це судження - властивості, стверджувальне, одиничне, дісності.
В) Жодне окличне речення не втілює в собі судження. Це судження - властивості, загальнозаперечне, судження дійсності.
Г) Ймовірно, збірка вийде з друку цього місяця. Це судження – існування, одиничне, стверджувальне, судження можливості.
Д) Є люди, які з першого погляду
викликають симпатію. Це судження – існування, стверджувальне, часткове, достовірние,
дійсності.
18. Визначити тип наступних атрибутивних судженнь (за кількістю та якістю):
А) Всім людям потрібен мир. Атибутивним (від латинського слова attributio – ознака) називаються судження про ознаку предмета < S >. В ньому відображується зв’язкок предмета < S > з його ознакою < P >, причому цей зв’язок може стрерджуватись або заперечуватись. В даному разі судження всезагальне, стверждувальне (єкзистенційне), судження властивостей (ознаки). S повністю включається в P:

P
![]()
S
Б) Ніхто його не розумів.
Судження всезагальне, заперечувальне, де S – це всі/ніхто, а P – розуміти/розуміння:
![]()
![]()
S P
В) Не всі літаки тонуть у воді. Судження часткове, визначальне, заперечне, де S – частина літаків (деякі літаки), а P – здатність тонути у воді.
![]()
![]()
S P
![]()
Г) Один в полі не воїн. Судження одиничне, визначальне,
заперечне, де S – одинокий воїн, а P – ознака бути воїном:
S
P
В) Ніхто не хотів помирати. Судження всезагальне, заперечне, судження властивостей, де S – ніхто/всі, а Р – бажання помирати:
![]()
![]()
S
P
19. За типом логічних сполучників класифікувати складні судження (Навести по два приклади). За типом логічних сполучників судження можуть бути: категоричні, умовні і роздільні.
А) Категоричні судження:
Молекула води складається з одного атома водню та двох атомів кисню.
На місяці немає умов для життя.
Б) Умовні судження:
Коли іде дощ, тротуари стають мокрими.
Без вивчення відповідного підручника студент не зможе написати
контрольної роботи з логіки.
В) Судження роздільні:
Іван проживає в Москві, а Микола – в Києві .
Кінофільм “Стасті Христа” можна подивитися в кінотеатрі
або вдома переглянути на комп’ютері з компакт-диска.
20. Дати
визначення логіки як науки. Вибрати найбільш прийнятий варіант із
запропонованих:
Найбіль прийнятим, як для мене, є варіант “В”: “Логіка – це наука про закони
і форми правильного мислення”.
21.Прийнято
вважати, що вивчення формальної логіки сприяє підвищенню рівня культури
мислення людини. Як можна витлумачити цю тезу, і чим можна обгрунтувати
свою думку.
Справді, вивчення формальної логіки сприяє чіткому викладу своєї думки, внаслідок чого оточуючі люди краще розуміють тебе і твої думки, твій внутрішній світ. А це вже є одною з ознак культурної людини. До того ж, всі здобутки (культурні, побутові, наукові тощо) стають надбанням всього людства лише в тому випадку, коли їх засвоєння опосередковується словом, мовою, що розуміються адекватно. А цього без дотримування законів і правил логічного мислення досягти, практично, неможливо. На остов законів і правил логічного мислення духовно покладаються всі, абсолютно всі, досягнення людського духу і практики. Коли ми правильно розуміємо, правильно зображуємо навколишню дійсність, то навіть не вивчаючи логіки ми стихійно мислимо згідно її законів і правил.
Використана література:
А.А. Ерышев, Н.П. Лукашевич, Е.Ф. Сластенко.
Логика. Киев, 2003.
А.Д. Гетманова. Учебник по логике. М., 1997.
Советский Энциклопедический Словарь. М., 1981.
В.И. Кириллов, А.А. Старченко. Логика. М., 1982.