Програма курсу:

«Філософська пропедевтика»

 

 

     Навчальний план:

Лекцій                  -               14 годин

Семінарських занять     -    14 годин

Самостійна робота - 80 годин

В с ь о г о:                        - 108 годин

 

Атестація   - Іспит

 

Розділ 1. Філософія і світогляд.

 

1.1.Вступ.

1.1.1.  Поняття про філософську пропедевтику. Значення слова «Пропедевтика». Поняття «Філософська пропедевтика». Мета і задачі філософської пропедевтики. Зміст курсу.

 

1.2.Світогляд  як один з найважливіших ознак

і особливостей людини.

1.2.1.  «Homo Sapiens» як істота, що володіє свідомістю і самосвідомістю. Світогляд як єдність свідомості і самосвідомості. Визначення світогляду.

 

1.3.Структура світогляду.

1.3.1. Світогляд людини й образ її життя. Знання у світогляді. Концептуальна структура світогляду: світ знань, світ припущень і світ належного.

1.3.2.  Психологічна структура світогляду: світорозуміння, світовідчуття і світоставлення.

 

1.4. Смисложиттєві ідеали у світогляді.

1.4.1. Ідеали як опорні пункти світогляду. Групи смисложиттєвих ідеалів.

1.4.2. Філософські смисложиттєві ідеали: Істина, Добро, Краса і Справедливість.

1.4.3. Особистісні смисложиттєві ідеали: Віра, Надія, Любов і Життєва мудрість (Софія); Достоїнство, Честь, Совість, Обов’язок; Активність, Сенс життя, Щастя.

1.4.4. Смисложиттєві ідеали громадянства: Справедливість; Свобода, Рівність і Братерство; Гуманізм, Альтруїзм, Колективізм; Діяльність.

 

1.5.Функції світогляду.

1.5.1. Світогляд як духовна основа особистості людини.

1.5.2. Світогляд як синтез і вищий рівень духовного життя людини.

1.5.3. Світогляд як духовна основа мотивів поведінки і вчинків

                              людини.

1.5.4. Світогляд як джерело духовної творчості і серцевина

                    духовної культури.

 

1.6. Основні етапи історичного розвитку світогляду.

1.6.1. Наївний реалізм як перша форма світогляду людини, що тільки що вийшла з тваринного світу. Особливості і сутність наївного реалізму. Істина і неправда в наївному реалізмі.

1.6.2. Міфологічний світогляд. Зв'язок міфологічного світогляду

с наївним реалізмом і вихід за рамки його. Міфологічний світогляд як перша спроба людини «освоїться» з навколишнім світом.

1.6.2. Світогляд релігійний. Зв'язок релігійного світогляду  зі світоглядом міфологічним і спроби виходу за рамки останнього. Визначення релігії. Час формування релігійного світогляду в первісному суспільстві.

1.6.3. Філософський світогляд як вищий етап і рівень розвитку світогляду. Філософський світогляд як світогляд доказовий.

1.6.3. Світогляд здорового глузду і світогляд «науковий».

 

 

7.  Філософія як світогляд і форма суспільної свідомості.

1.7.1.«Філософія» - слово і поняття. Піфагор, Сократ і Платон про сутність філософії.

1.7.2. Філософія як теоретичний тип світогляду. Раціоналізм у філософії; філософські пояснення і докази. Філософія як спроба осягнути світ у цілому і вирішити  кардинальні проблеми.

1.7.3. Предмет і метод дослідження проблем у філософії. Загальні поняття, категорії й абстрактне мислення у філософії. Галузі філософських знань.

1.7.4.Логічні визначення філософії. Філософія як світогляд. Філософія як форма суспільної свідомості.

 

1.8. Висновок:

1.8.1. Зміст і мета вивчення курсу філософії у вузі.

 

Ключові слова: Філософія. Пропедевтика. Homo sapiens. Світогляд. Ідеал, ідеали. Смисложиттєві ідеали. Наївний  реалізм. Міфологія. Релігія. Здоровий глузд. Науковий світогляд.

 

Keywords: Philosophy.  Propedevtica. Homo sapiens. Worldoutlook (Weltanshaung), Ideal. Meaning of the Life. Common Sense. Mythology. Religion. Sciеntific  Worldoutlook.            

 

*                   *                     *

 

 

 

 

Розділ ІІ. ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ І ТИПИ ФІЛОСОФІЇ

 

2.І.  Розмаїтість філософської думки

 і логічні підстави її класифікації.

2.1.1. Причини розмаїтості філософської думки. Невичерпність предмета філософії. Індивідуальна неповторність особистості філософа. Філософські школи і напрямки. Як навчиться розуміти філософію і самому філософствувати? Основні принципи класифікації філософської думки.

 

2.2. Проблеми співвідношення духу і матерії

 у філософії.

2.2.1. Дух  і Матерія як дві складові всієї дійсності (буття). Первинне і вторинне у взаємовідношеннях Духу і Матерії. Матеріалізм та ідеалізм як основні філософські школи (напрямки, течії).

2.2.2. Матеріалізм як філософський напрямок. Види філософського матеріалізму. Матеріалізм наївного реалізму. Вульгарний матеріалізм. Метафізичний матеріалізм. Діалектичний матеріалізм. Матеріалізм і атеїзм.

2.2.3. Ідеалізм як філософський напрямок. Види філософського ідеалізму. Об'єктивний ідеалізм. Суб'єктивний ідеалізм. Соліпсизм. Ідеалізм і релігія.

 

2.3. Методологічні підходи до осягнення світу.

2.3.1. Поняття методології, її особливості і роль у філософії. Два основних методологічних підходи у філософії: методологія метафізична і методологія діалектична.

2.3.2. «Метафізика» - слово і поняття. Метафізика як спроба «схопити» світ у його сталості та постійності. Особливості метафізичного міслення, її позитивні і негативні сторони. Метафізика і богослов'я.

2.3.3. «Діалектика» - слово і поняття. Діалектика як спроба “схопити” світ у його постійній мінливості. Марксизм як філософія діалектичного матеріалізму. Особливості діалектичного мислення, його достоїнства і недоліки. Діалектика як подолання і утвердження абсурду. Діалектичне богослов'я.

 

4.  Засоби світоглядного осягнення світу.

2.4.1. Знаряддя, за допомогою яких філософія осягає світ.

2.4.2. «Раціоналізм» - слово і поняття. Розум, як основний засіб пізнання світу. Видатні представники  філософського раціоналізму.

2.4.3. «Сенсуалізм» - слово і поняття. Почуття як основний засіб осягнення світу. Основне гасло сенсуалізму. Видатні представники філософського сенсуалізму.

2.4.4.   «Інтуїтивізм» - слово і поняття. Два види інтуїтивізму: здогадка і вище осягнення істини. Видатні представники інтуїтивізму.

2.4.5. «Ірраціоналізм» - слово і поняття. Наявність ірраціонального у світі. Як звести ірраціональний світ на рівень раціонального? Ірраціоналізм як форма філософствування. Видатні представники ірраціоналізму.

 

2.5. Ідея бога у філософії.

2.5.1  Бог в релігії і в свідомості віруючих. Ідея бога у філософії. Співвідношення Бога і світу. Типи флософських поглядів на стосунки Бога зі світом.

2.5.2  «Деїзм» - слово і поняття. Сутність деїстичного погляду на співвідношення світу і Бога. Видатні представники деїзму. Деїзм “виганяє” Бога з Всесвіту. Бог – трансцендентний. Аргументи деїзму в богослов'ї.

2.5.3  «Пантеїзм» - слово і поняття. Сутність пантеїстичного погляду на співвідношення світу і Бога. Пантеїзм розчиняє Бога в Природі. Іманентний Бог.  Видатні представники пантеїзму. Пантеїзм Спінози і світогляд учених.

2.5.4  «Теїзм» - слово і поняття. Теїстичний Бог – Особистість, Промислитель. Поняття трансцендентності й іманентності Бога в теїзмі. Відмінність теїзму від богослов'я. Видатні представники теїзму в філософії.

2.5.5  «Атеїзм» - слово і поняття. Атеїзм як світогляд, що звільнився від віри в Бога. Атеїзм у матеріалістичному й ідеалістичному світогляді. Критика атеїзмом світоглядних основ релігії. Види атеїзму і близьких до нього філософських течій: атеїзм твердий і атеїзм м'який  Войовничий атеїзм. Агностицизм, Скептицизм, Світський гуманізм. Науковий атеїзм. Видатні представники атеїзму у філософії.

 

 

2.6. Кількість глибинних основ світу.

2.6.1. Множинність світу і спроба охопити його єдиним поглядом. Про  основи початків світу.

2.6.2. «Монізм» - слово і поняття. Єдиний початок, основа світу. Моністичний матеріалізм і моністичний ідеалізм. Представники філософського монізму.

2.6.3. «Дуалізм» - слово і поняття. Матерія і Дух, Добро і Зло як два рівнозначні складові світу. Представники філософського дуалізму.

2.6.4. «Плюралізм» - слово і поняття. Місце плюралізму у філософії. Плюралістичність філософії. Плюралізм світоглядний і політичний.

 

Ключові слова: Матеріалізм, Ідеалізм, Соліпсизм; Діалектика, Метафізика;  Раціоналізм, Сенсуалізм, Інтуїтивізм, Ірраціоналізм; Теологія (Богослов'я), Теїзм, Деїзм, Пантеїзм, Атеїзм; Монізм, Дуалізм, Плюралізм.

Keyword: Philosophy. History of Philosophy. Materrialism. Idealism/ Solipsism. Dialectics. Metaphysics. Rationalism. Sensualism. Intuition. Irrationalism. Theology. Theism. Deism. Pantheism. Atheism. Monism. Dualism. Pluralism.

 

 

 

 

 

 

Розділ III. Філософія в системі типів культури.

 

3.1. Взаємозв’язок філософії і культури.

3.1.1. Філософія як істотна частина духовної культури. Філософія як теоретичний фундамент духовної культури і  вище вираження останньої. «Філософія – квітка культури нації» (Гегель, Маркс).

3.1.1. Поняття про типи культури. Три основні типи загальнолюдської світової культури: індійська, китайська, європейська.

 

3.2.Філософія в системі типу індійської культури.

3.2.1. Арійці і місцеве населення древньої Індії як творці індійської культури. Місце релігії в типі індійської культури. Священні книги ведизму, брахманізму, буддизму, індуїзму у світогляді і філософії індійської культури.

3.2.2.Особливості індійської філософії. Ортодоксальні і неортодоксальні школи індійської філософії.

3.2.3.Проникнення в індійську культуру і філософію європейської культури і філософії. Проникненні індійської філософії в китайську і європейську і культуру.

 

3.2.    Філософія в системі китайської культури.

3.2.1.Історичні джерела китайської філософії. Проблеми релігії і соціального устрою в  китайській філософії. Дуалізм китайської філософії.

3.2.2.Конфуцій і Лао-дзы як виразники китайської філософії. Конфуціанство і даосизм. Дзен-буддизм і Синтоїзм. Матеріалізм у китайській філософії.

3.2.3. Вплив індійської і європейської філософії на китайську культуру. Маодзедунізм як китайська форма марксизму.

 

3.3.Антична філософія як початок, джерело й основа

 європейської  філософської  думки.

3.3.1. "Антична філософія" - походження назви і зміст поняття. Історичні рамки існування античної філософії.

3.3.2. Процес розмежування античної філософії з  релігійним світоглядом.

3.3.3. Специфіка античної філософії і її місце в культурі  європейських народів:

а. Взаємини зі світоглядом релігійним;

б. Широта філософської проблематики;

в. Значення  для  європейської   філософської думки.

3.3.4. Кінець   історії  античної  філософії:

а. Вичерпаність і внутрішня логіка припинення існування античної філософії;  

б. Роль християнства в знищенні античної філософії.

 

Ключові слова: Античність. Антична філософія. Гілікійці. Піфагор. Геракліт.

 Демокрит.  Платон.  Аристотель. Ейдоси. Анамнезіс. Атом. Стоїцизм. Неоплатонізм.  еклектицизм. Вульгарна філософія.

Keywords: Philosophy. History of Philosophy. Antiquity. Philosophy antiquie. Pythagor. Heraklyt. Demokryt. Platon. Aristotel.  Stoicism. Neoplatonics. Atom.  Anamnesis. Ecckecticism.

 

*              *            *

 

[ Порада студентам:

Знайдіть у Словниках, Енциклопедіях, підручниках по філософії Ключові слова розділів І-IІІ, законспектуйте їх зі своїми зауваженнями.

Тим, у кого є схильність до філософського мислення, хто  бажає глибше і ширше вивчити і засвоїти  Програму курсу, рекомендується прочитати твір Гегеля "Філософська Пропедевтика".

В Інтернеті на Веб-строрінках у вільному доступі маються ряд  солідних філософських Енциклопедій, Словників, окремих статей по філософії. Найкраще виходити на них через Броузер Alta Vista (для текстів мов народів Західної Європи).  У віконечку запиту написати "Philosopy" чи      "Encyclopedia" - і знаходити потрібне з числа пропонованих текстів; у російських пошукових  системах (Yandex, Narod.ru і інших) у віконечку запиту написати: «Філософська пропедевтика», «Філософія».]

 

 

Література:

Алексеев П.В., Панин Ф.В. Философия. Учебник. Москва, 2000. Раздел І.

Аркадьев М.  Беспочвенность и ускользание  или "что такое философия?"

                                   

Бабушкин В.У. О природе философского знания. М., 1978. 

Балашов Л.Е. Что такое философия? М., ACADEMIA, 1999.   

                                   

Введение в философию. Учебник для вузов. М., 1989.Часть 1-ая, Раздел І.

Введение в философию разума. Часть 1-ая.М., 2000.                             

Виндельбанд В. Что такое философия? //Избранное. Дух и история. М. Юрист 1995

Волинка Г.І., Гусєв В.І., Огородник І.В., Федів Ю.О.

Вступ до філософії. Київ, “Вища школа”, 1999. Передмова и Розділ І.

Волкогонова Ольга. «Русская идея»: Мечты и реальность.                                    

Гегель Г.-В.  "Феноменология духа" C.51-54. Гегель Г.-В. Философская пропедевтика. 

Дао дэ цзин

Доклад. Философия, религия и наука и их соотношения   в философском знании.

Дулуман Е.К.  Философская пропедевтика.

Дулуман Є.К.  Філософська пропедевтика.

Жильсон Этьен. Философия и теология.

 Захаров А.А. Цель существования по Соловьёву.

Ильенков Э.В. О всеобщем //Философия и культура М., Политиздат, 1991

История философии: Запад - Россия - Восток (Книга первая: философия древности и средневековья), под ред. Н.В.Мотрошиловой, М Греко-латинский кабинет, 1995

Катречко С.Л. ВВЕДЕНИЕ В ФИЛОСОФИЮ: Специфика философского

               рассуждения и особенности работы с философским текстом.

Философская пропедевтика (выпуск первый).

Катречко С.Л. Философская пропедевтика. М., 1998.

Культура Китая. Реферат.

Лосев А.Ф.    История  античной философии в конспективном изложении.

                                   Москва, 1988.

Луначарский А. Самоубийство и философия. 

Лурия А.Р. Язык и сознание М., МГУ, 1979

Люббе. Как читать философские книги. Вопросы философии. - 1994. №4.

 

Малько Ю.В. (Юзеф). Поп или учёный?  (Компакт диск)

Мамардашвили М.К.  Как я понимаю философию. М., 1990. Стр. 3-26.

Мамардашвили М.К. Проблема сознания и философское призвание.

 

Менделеев. Научное мировоззрение.

Мохандус К. ГАНДИ. МОЯ ВЕРА В НЕНАСИЛИЕ. Вопросы философии. 1992, №3.

Мир философии. Книга для чтения. Часть 1-ая. Москва. Издательство политической литературы. 1991. Раздел первый, 1. Что такое философия и зачем она. Стр. 10-157. (Гоббс, Декарт, Гёте, Шеллинг, Гегель, Фейербах, Маркс, Герцен,  Лавров,  Бердяев, Хайдеггер).

 

Научность философских знаний. Реферат.

О любви. Реферат.

Огурцов А.П. Благо и истина: линии расхождения и схождения.

Ортега-и-Гассет Х. Идеи и верования. Москва, 1991.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? М., 1991. 

«Первая любовь» в либертинаже…

Петренко В.Ф. Психосемантика сознания М. МГУ 1986 С.22-23

Петров М.К. Язык, знак, культура.

Пятигорский А.М. Мифологические размышления (лекции по феноменологии мифа) М., Языки русской культуры.1996

РАН. Институт философии. Благо и истина: сходство и различие.

Рассел  Бертран. История западной философии. (Компакт диск)

Рорти Р. Философия и будущее. Вопросы философии. -  1994.- №6.

Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание.

Русская идея. Меты и реальность.

Саломе Лу Андреас. Мысли о проблемах любви.

                    Глава из книги "Эротика".

СЕМЕНОВ Ю.И. О РУССКОЙ РЕЛИГИОЗНОЙ ФИЛОСОФИИ      КОНЦА XIX — НАЧАЛА XX ВЕКА.

Скибицкий  М.М.  Мировоззрение, естествознание и теология. М. 1985.

                 (Здесь подробно об отношении Эйнштейна к религии.)

Соловьёв В.С.  Теоретическая философия.

Спиркин А.Г.  Основы философии. Учебное пособие. Москва, 1988. Глава 1.

Спиркин А.Г. Основы философии. Учебное пособие.  Москва, 2000. Глава 1.

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Введение в философию науки и техники М., 1995, С.116-118) (параграф из второй главы М.Розова "Незнание vs неведение")

Филатов Т.В. Введение в технологию философствования. Самара, Сам.гос.сельскохоз.академия, 1996

Философские категории. Реферат.

Философия. Учебник для высших учебных заведений. Ростов-на-Дону, 2000. Введение и Глава І.

Философия. Учебное пособие для студентов вузов. Киев, «Фіта», 1994. Тема 1, стр.28-56.

Философия. Учебник./ Под ред. В.Д.Губина, Т.Ю.Сидориной,

              В.П.Филатова. - М.: Русское слово, 1996. - 432 с .

Философы России. Сборник докладов.

ФИЛОСОФИЯ КУЛЬТУРЫ. Становление и развитие. Учебник.

СПБ, 1998.

Философская Энциклопедия. Том 1-4. Ключевые слова разделов.

Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник. Київ, 1993. Лекція І

Фрейд Зигмунд. Неудовлетворённость культурой. Счастье.

Фролова М.А. Анализ оснований концепций происхождения философии.

Чанышев А.Н.  Начало философии. М., 1992. Стр. 3-57.

Эпштейн Михаил. К философии возможного. Введение в посткритическую эпоху. "Вопросы философии", 1999, №6. Эпштейн Михаил. Философская пропедевтика.

*                                *                                *

 

Belief. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Category. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Category. Stanford Encycopedia of Philisophy.

Deism. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Dualism. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Duty. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Humanism. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Huxley. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Noncognitivism. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Pantheism. Britannica.

Pantheism. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Pluralism. Internet Encyclopedia of Philisophy.

Pluralism. Stanford Encycopedia of Philisophy.

Philosophy. Britannica.

Philosophy. Encarta.

“Philosophy» Учебник (Для работающих в Интернете)

Philosophy & Common Sence.

The classic Philosophy. Index.